У Нідерландах багато років існує проблема schijnzelfstandigheid — ситуація, коли люди формально працюють як ZZP, але фактично є працівниками.
З точки зору держави, це створює складнощі:

  • несправедливу конкуренцію між компаніями, які мають найманих працівників, та тими, хто економить на податках,
  • менші податкові надходження до бюджету,
  • відсутність соціального захисту для таких “самозайнятих”.

Belastingdienst довго майже не контролював ці ситуації — діяло фактичне handhavingsmoratorium, тимчасове призупинення / значне обмеження контролю та штрафів.
Тому з 2016 до початку 2025 року правила існували, але їх майже не застосовували:

  • Belastingdienst майже не перевіряв трудові відносини,
  • не накладав штрафів за schijnzelfstandigheid,
  • не проводив активних розслідувань,
  • фактично “закрив очі” на багато ситуацій, де ZZP був працівником.

У 2025 мораторій скасували, але щоб не створити хаос, ввели “zachte landing” — м’який перехідний період без штрафів з акцентом на роз’яснення і з можливістю виправити помилки. Посилили handhaving - контроль і примусове виконання закону з боку державних органів:

  • перевірки (bedrijfsbezoeken),
  • аналіз контрактів і фактичних трудових відносин,
  • донарахування податків (naheffingen),
  • штрафи (boetes),
  • вимога виправити порушення.

Але вже в 2025 стало зрозуміло, що посилений контроль не покращує ситуацію:

  • багато компаній ще не встигли перебудувати контракти,
  • ZZP’ери бояться втратити роботу,
  • різка зміна могла б створити паніку та нестачу персоналу на і так напруженому ринку праці.

З іншого боку, повна пролонгація м’якого режиму теж неможлива, бо:

  • це підриває довіру тих, хто вже привів свої відносини у відповідність,
  • це заохочує порушників, які нічого не робили,
  • профспілки вимагають реальної боротьби з фіктивним працевлаштуванням,
  • ЄС очікує ефективної handhaving, а не формальної,
  • Belastingdienst уже інвестував у нову систему контролю.

Тому уряд обрав середній шлях — часткове продовження м’якого режиму у 2026:

  • якщо компанія помилилася, але не навмисно → без штрафу, лише рекомендації,
  • якщо компанія свідомо маскує працівників під ZZP → штрафи + донарахування,
  • Belastingdienst продовжує відвідування та консультації.